Текст, слова пісні ANSTAY - літній дощ

Па-ра-ра-та Па-ра-ра-та-та-та А-а-а І знову під гітару, і знову лірика І знову я стою посеред Поділа Мій сум наздожене мене у будь-який період І знову задаюсь питанням: в чому діло? Можливо все життя я вчитись не любила Але синдром відмінниці душив всі крила Лий зливо, лий, лий зливо, лий Але не змий, мій вічний слід І сльозами по щоці із неба впала тепла крапля Літній дощ сховає сум, навіть коли не варто Оновили серце, ніби вмили все від бруду Скажи чому це зробила злива, а не люди? Па-ра-ра-та, па-ра-ра-та Па-ра-ра-та, па-ра-ра-та Па-ра-ра-та, па-ра-ра-та Та-та-та-та Вітер заганяє в вікна крапельки дощу На мої пурпурні квіти що вже не цвітуть Ті покинуті кімнати Ті покинуті міста Залишили глядача без місця Можливо всьому чого встигла я навчитись Це як карати себе за дії та вчинки Що ...мене душить Що? Може досить? Вийди, подивись навколо Може ти єдина хто Мучить себе почуттям тривоги І сльозами по щоці із неба впала тепла крапля Літній дощ сховає сум, навіть коли не варто Оновили серце, ніби вмили все від бруду Скажи чому це зробила злива, а не люди? Люди Люди Па-ра-ра-та Па-ра-ра-та-та-та Скажи чому це зробила злива...?