Текст, слова пісні Марта Липчей - На пристані

Жива вода померла у отруті Руку в руці тримаю я у скруті Цупкий, нескінченний, рідний лагцюг Де кожен і мама, і тато, і друг Зорями я падаю чи дощем Залатанеє небо плаче вогнем Пошматані душі йдуть на причастя Попри нещастя, вірують в щастя Стою на пристані Розхристана Душа моя чиста Кораловим намистом Від Заходу до Сходу Огорнута в негоду Стою на пристані Розхристана Душа моя з кришталя Парусом корабля З Півночі на Південь Спиняє сильний вітер А у лісах десь чую я зозулю Я не рахую. Ні, я не рахую Іду на край світу, до світла в пітьмі Одягнена в літо із лютим в душі Спокоєм пронизана твоя мить Струна натягнута уже не тремтить Тілом, душею йду на причастя! Попри нещастя, вірую в щастя! Стою на пристані Розхристана Душа моя чиста Кораловим намистом Від Заходу до Сходу Огорнута в негоду Стою на пристані Розхристана Душа моя з кришталя Парусом корабля З Півночі на Південь Спиняє сильний вітер Стою на пристані Розхристана Душа моя чиста Кораловим намистом Від Заходу до Сходу Огорнута в негоду Стою на пристані Розхристана Душа моя з кришталя Парусом корабля З Півночі на Південь Спиняє сильний вітер