Текст, слова пісні Околиця - вул. Середня

Ми падаєм в море уламками цегли Я трошки гублюсь через Совіньйон Блан Кладу своє серце у твою руку Кладеш мою руку у свій карман Я вже погано тебе пам'ятаю Мій мозок, можливо, щось не дотримав Ти просто субстанція сірого кольору Що поселила у голові Туман І вулиця Середня не винна Що їй кінця і краю не видно І що вона така посередня Середня Удвох З тобою розмалюємо стіни Усе навколо так непостійно І ми з тобою прям як ця вулиця такі посередні Мені не потрібна моя половина В мені є обидва і Герда, і Кай Вдихаю останнє повітря серпневе А ось і ця осінь, і ось цей Шукаю тебе снігова королево І ти досі сталкериш мене у снах Давай уявімо нам знов по 17 Я знов тебе бачу і знов цей Туман І вулиця Середня не винна Що їй кінця і краю не видно І що вона така посередня Середня Удвох З тобою розмалюємо стіни Усе навколо так непостійно І ми з тобою прям як ця вулиця такі посередні