Текст, слова пісні Павло Доскоч - Вишиванка

Десь там, за високою горою Ой за горою крем'яною Широчіє до ріки долина Там живе коханая дівчина І шовково одяга щоранку Цвітом в поля вкриту вишиванку І жене череду на стернину Заквітчану, наче скатертину Ой, чому та й на світанку одягнула вишиванку І побігла в чисте поле, синьоока моя доле Де цвітуть волошки сині, наче очі твої милі? Скажи мені правдоньку ще нині Ой, чому та й на світанку одягнула вишиванку І побігла в чисте поле, синьоока моя доле Де цвітуть волошки сині, наче очі твої милі? Скажи мені правдоньку ще нині Ой сідлаю коня вороного Та й почую стукіт серця мого Коли гляну на свою дівчину Наче в полі молоду калину Коли житом повниться Запілля Восени гуляємо весілля! І принеси доленьку багату Вишита сорочка, в нашу хату Ой, чому та й на світанку одягнула вишиванку І побігла в чисте поле, синьоока моя доле Де цвітуть волошки сині, наче очі твої милі? Скажи мені правдоньку ще нині Ой, чому та й на світанку одягнула вишиванку І побігла в чисте поле, синьоока моя доле Де цвітуть волошки сині, наче очі твої милі? Скажи мені правдоньку ще нині Ой, чому та й на світанку одягнула вишиванку І побігла в чисте поле, синьоока моя доле Де цвітуть волошки сині, наче очі твої милі? Скажи мені правдоньку ще нині Ой, чому та й на світанку одягнула вишиванку І побігла в чисте поле, синьоока моя доле Де цвітуть волошки сині, наче очі твої милі? Скажи мені правдоньку ще нині Скажи мені правдоньку ще нині Скажи мені правдоньку ще нині