Текст, слова пісні Павло Доскоч - Волошки

За горами зими пролетіли Вітер коси снігом потрусив Дзеркала довкола потускніли І про це я ніби не просив І заскоро підростають діти Не спитавши дозволу в батьків І так хочу знову попросити Не в дівчат, а тільки в матерів Заплетіть у коси знов волошки Як колись дівчатами вплітали Посміхніться, зачаруйте трошки Як у юні роки чарували Календарний лист замете снігом З вітром понесе до світу-краю Не дивись, кохана, за ним слідом Бо тебе всім серцем я кохаю Кажуть: "Діти вроду забирають Сини — в батька, донечки — у мами" То не правда, вірте, добре знаю Дзеркала обманюють з роками Заплетіть у коси знов волошки Як колись дівчатами вплітали Посміхніться, зачаруйте трошки Як у юні роки чарували Заплетіть у коси знов волошки Як колись дівчатами вплітали Посміхніться, зачаруйте трошки Як у юні роки чарували Заплетіть у коси знов волошки Як колись дівчатами вплітали Посміхніться, зачаруйте трошки Як у юні роки чарували Заплетіть у коси знов волошки Як колись дівчатами вплітали Посміхніться, зачаруйте трошки Як у юні роки чарували