Текст, слова пісні Павло Зібров - Хрещатик

Каштани, каштани, каштани Софії і Лаври хрести Кияни, кияни, кияни Ви сестри мої і брати Я з вами в дощі й снігопади У черзі за щастям стою І лаю по-київськи владу І горілку по-київськи п'ю Я і друзів розумів І ворогів умів прощати Бо хрещений батько мій То Хрещатик, то Хрещатик Я і друзів розумів І ворогів умів прощати Бо хрещений батько мій То Хрещатик, то Хрещатик! Спасибі кажу своїй долі Що в чорній пустелі ночей Я сотні разів божеволів Від ваших, киянки, очей Киянки, киянки, киянки Веселі, сумні, гомінкі (гомінкі) Найкращі у світі коханки Найкращі у світі жінки Я і друзів розумів І ворогів умів прощати Бо хрещений батько мій То Хрещатик, то Хрещатик Я і друзів розумів І ворогів умів прощати Бо хрещений батько мій То Хрещатик, то Хрещатик! Вам скажуть, що я в Амстердамі Що Київ зміняв на Москву Не вірте, панове, я з вами За київським часом живу І де б я не був за кордоном Я знав, що завжди повернусь Додому, додому, додому В святу мою Київську Русь Я і друзів розумів І ворогів умів прощати Бо хрещений батько мій То Хрещатик, то Хрещатик Я і друзів розумів І ворогів умів прощати Бо хрещений батько мій То Хрещатик, то Хрещатик!