Текст, слова пісні Тетяна Піскарьова - Любила, вірила, прощала

У ніч, росою споєну І травами настояну Кохання засвітало у очах Згорало небо зоряне Мов та душа нескорена Що губиться в земних передчуттях Любила, вірила, прощала І відпускала так, щоб не хотів піти Любила, до небес злітала Я йду до тебе, милий, назавжди Любила, вірила, прощала І відпускала так, щоб не хотів піти Любила, до небес злітала Я йду до тебе, милий, назавжди Вогнями вечоровими Зірницями бузковими Знов матіоли квітнуть у саду Дзвінкими зорепадами Цілунків міріадами Навіки в серце я тобі впаду Любила, вірила, прощала І відпускала так, щоб не хотів піти Любила, до небес злітала Я йду до тебе, милий, назавжди Любила, вірила, прощала І відпускала так, щоб не хотів піти Любила, до небес злітала Я йду до тебе, милий, назавжди Любила, вірила, прощала І відпускала так, щоб не хотів піти Любила, до небес злітала Я йду до тебе, милий, назавжди Любила, вірила, прощала І відпускала так, щоб не хотів піти Любила, до небес злітала Я йду до тебе, милий, назавжди