Текст, слова пісні TVORCHI, Pozdniakov - Каланхое

Я відчуваю, що живий, поки поруч з тобою Я подарую, хай цвіте, про мене каланхое На дворі вже темніє пізно, твоє намисто Навмисно чекаю тебе, як кораблі море Вона горіла на фоні інших з бокалом рому Вона хотіла із ним лишитись, не йти додому Руки під одяг, сьогодні згодна Акценти зміщено, синкопа Тобі більше не треба мене чекати, я лишусь Та завтра назавжди поїду і не напишу Навколо білий шум, в кімнаті нас двоє Мене нагадає сумне каланхое Більше не треба мене чекати, я лишусь Та завтра назавжди поїду і не напишу Навколо білий шум, в кімнаті нас двоє Мене нагадає сумне каланхое Досить, я сам. Якщо ти проти, я завжди за На твої плечі опускається місяця сяйво Ми не повернемось назад, я тобі казав Весняний сад, сам на сам — це все, що ми маємо Я вже хитаюся та ледь стою В руках тримаю твоє каланхое Падали сльози, що ж ми накоїли? Вона горіла на фоні інших з бокалом рому Вона хотіла із ним лишитись, не йти додому Руки під одяг, сьогодні згодна Акценти зміщено Тобі більше не треба мене чекати, я лишусь Та завтра назавжди поїду і не напишу Навколо білий шум, в кімнаті нас двоє Мене нагадає сумне каланхое Більше не треба мене чекати, я лишусь Та завтра назавжди поїду і не напишу Навколо білий шум, в кімнаті нас двоє Мене нагадає сумне каланхое