Текст, слова пісні Жадан і Собаки - Натаха

Глибока ніч стояла над нами І зорі світили нам із піднебесся І ось саме такої глибокої ночі ми вибирались із Бундесу І коли така ніч і нікого навколо І по радіо всі говорять лише польською мовою На крайняк — німецькою Завжди згадуєш усіх рідних і близьких Ось і я, згадував собі, згадував, і не міг згадати Як же так, думав Усе життя, як оце польське радіо Жодної тобі поваги до православних Демократія, думав я Їбав я таку демократію! Що приховувала ця ніч? З чого все почалось? Партнери в Берліні Стрілки під російською синагогою Нормальний курс, гарантія на півроку з правом продовження І оця ось жінка, ці ночі, повні вогню Готель, в якому вона працювала І я шепотів їй Не плач, моє серце, не плач Не муч свою душу картонну Ми з тобою побачимось з того боку кордону З того боку життя З того боку державної митниці Ми з тобою зустрінемось де-небудь в районі Вінниці Я люблю цю країну Навіть без кокаїну Небо це березневе Без тебе, серце, без тебе Кину все, що виніс Перепродам свій бізнес Вийду на берег Дунаю Там і сконаю! І ось ми вибирались із Бундесу З її документами і моїми боргами Наче Марія і Йосип на віслюках Купуючи на заправках лише найнеобхідніше Консерви і презервативи Вже під Варшавою, коли і консерви не лізли І радіо глохло від утоми Я почав засинати, підіймаючись у піднебесся І саме тоді на трасі з'явився мотель Вона його помітила першою Першою вона до нього й увійшла "Натаха, — шепотів їй, — тільки не радіо Лише пару годин, Натаха! Дай охолонути своєму силікону Вимкни нахуй це радіо "Марія"! Що ти хочеш почути? Які новини можуть бути у католиків? В них немає новин з часу останнього хрестового походу" "Дай відпочити своєму серцю Шепотів я, дістаючи свої пилки і ножиці Дай йому відпочити!" Не плач, моє серце, не плач Не муч свою душу картонну Ми з тобою побачимось з того боку кордону З того боку життя З того боку державної митниці Ми з тобою зустрінемось де-небудь в районі Вінниці Я люблю цю країну Навіть без кокаїну Небо це березневе Без тебе, серце, без тебе Кину все, що виніс Перепродам свій бізнес Вийду на берег Дунаю Там і сконаю! За дві години, прокинувшись Витягнув її з душу і переніс до машини Ну, думаю, справді — не ховати ж її до багажника Тупо якось: кохану жінку совати в багажник Хай уже сидить поруч зі мною Доїду до Мостиська — поховаю по-людськи І вже на самому кордоні, не знаю, що зі мною трапилось Ранок був холодний і свіжий І я на якусь мить відійшов собі відлити І саме тоді вони й випасли наш мерседес Троє берлінських знайомих, які йшли за нами по сліду Винюхували нас серед темних доріг Тепер стояли біля машини і говорили "Тихо! — говорили один до одного Тьолка спить, він десь поруч Тихо, не розбудіть тьолку Не розбудіть тьолку!" "Шо такий смурний, братішка? Запитав український таксист вже на виїзді з Мостиська Шо за діла?" А що я міг йому сказати? Я ніби пілот Люфтваффе Так ніби юнкерс мій підбили, а сам я встиг вистрибнути Мені б тішитись, а я стою посеред лісу і лише повторюю "Бля! Ну звідки тут стільки білоруських партизанів?" Ну що, далі водій починає співати Ясна річ — бандитські пісні Такі поморочені, що їх жодними словами не перекажеш Але приблизно таке Не плач, моє серце, не плач Не муч свою душу картонну Ми з тобою побачимось з того боку кордону З того боку життя З того боку державної митниці Ми з тобою зустрінемось де-небудь в районі Вінниці Я люблю цю країну Навіть без кокаїну Небо це березневе Без тебе, серце, без тебе Кину все, що виніс Перепродам свій бізнес Вийду на берег Дунаю Там і сконаю! Не плач, моє серце, не плач Не муч свою душу картонну Ми з тобою побачимось з того боку кордону З того боку життя З того боку державної митниці Ми з тобою зустрінемось де-небудь в районі Вінниці Я люблю цю країну Навіть без кокаїну Небо це березневе Без тебе, серце, без тебе Кину все, що виніс Перепродам свій бізнес Вийду на берег Дунаю Там і сконаю!